Пропонуємо до Вашої уваги цикл статей, вперше перекладених на українську мову з іспанської, з котрих Ви зможете довідатися про особливості характеру та манеру поведінки іспанського народу в залежності від певного регіону. І хоча минуло більше століття, дана тема не втратила своєї актуальності. А навіть навпаки, отримала більше, бо саме зараз ми можемо порівняти, і дати якісний аналіз крізь призму століття. Крім того, варто звернути увагу, що дані описи "іспанських душ" з'явилися в нелегкий період для іспанського суспільства, в період політичної, економічної, соціальної та й зрештою духовної кризи. І саме автори статей, неопосередковано і невимушено закликали прокинутися свій народ з такої солодкої але непевної дрімоти. Чи не має тут паралелей? На це Ви зможете відповісти собі прочитавши даний цикл статей.
З історії журналу
Журнал "Іспанська душа (Alma Española)" друкувався в Мадриді протягом шести місяців (перший номер – 8 листопада 1903р., останній, 23 номер – 30 квітня 1904р.). Першим видавцем був Ґабріель Рікардо Еспанья, і як добропорядний журнал націоналістичного спрямування, для заголовку він використовував прапор Іспанії. Розпочинався статтею Беніто Переса Ґальдоса “Мріймо, душе моя”. Серед авторів які найбільше співпрацювали з журналом були: Франциско Асебаль, Хенаро Аляс, Піо Бароха, Еміліо Бобаділья, Мануель Буено, Мануель Картеро, Хосе Франсес, Луіс Ґабальдон, Раміро де Маесту, Хосе Мартінес Руіс (до 13 номеру), Ґреґоріо Мартінес Сьєра, Рамон Перес де Аяла та Луіс де Тапія. Цей журнал був скоріше політичним ніж літературним і є беззаперечним доказом перших спроб відродження Іспанії на початку ХХ ст.
першого номеру журналу "Іспанська душа"
В історії журналу були три періоди. Перший – до 16 номеру (з листопада 1903р. до лютого 1904р.). Перші чотири номери друкувалися готичним шрифтом, але через величезну кількість скарг від читачів, що цей шрифт важко читати, відмовилися від нього. Перші вісім номерів налічували по 12 сторінок. А вже наступних вісім налічували по 16 сторінок. Протягом цього першого етапу, журнал друкувався на вул. Клаудіо Коельйо.
Другому етапові, після тижневої перерви, відповідають чотири номери (17-20) опубліковані в березні 1904р. Вони також складалися з 16 сторінок, але кожен з них мав інший заголовок. Змінюється видавництво, і замість вже звичного "друкарня А. Марсо, Сан Ерменеґільдо, 30 копій", з’являється підзаголовок "Ілюстрований журнал автентичного типу. Єдиний в своєму роді на кастильській мові, з хорошим друком. Тираж – 60000 примірників."
Третій етап починається після п’ятнадцятиденної мовчанки. Знову змінюється видавництво і заголовок: "Тижневий ілюстрований журнал", а головним редактором стає Альфонсо Руіс де Ґріхальба. Починається передовицею "Не боячись нікого і нічого". Цьому етапові відповідають три останні номери. Відновлюється початковий заголовок (кольори державного прапору), зменшується до 12 сторінок, вдвоє збільшується його ціна і виходить в суботу (протягом двох попередніх етапів виходив в неділю). Нове видавництво журналу проводить конкурс серед розповсюджувачів періодики, щоб нагородити тих "хто розповсюдить найбільшу кількість примірників серед населення Мадриду." Оскільки, в останньому номері не було оголошено про закриття журналу і схоже, що дуже мало збереглося примірників 23 номеру, тому доводиться здогадуватися, що журнал або був закритий або був накладений арешт на його майно (це можна пояснити політично-релігійним радикалізмом який відкрито проявлявся в останньому номері, де з поміж інших авторів, були статі Міґеля де Унамуно, Рамон Переса де Аяли та Раміро де Маесту).
Особливе зацікавлення викликає цикл статтей присвячених різним "душам" Іспанії (зверніть увагу, що всі описані "душі" стосуються іберійського півострова або прилеглих островів, і не має жодної американської). В першому номері було повідомлено: "незабаром розпочнемо публікацію цікавої серії робіт", а далі перелік статей: "Гірська душа" автор Хосе М. де Переда; "Валенсійська душа" – Бласко Ібаньєс; "Ґалісійська душа" – Емілія Пардо Басан; "Араґонська душа" – Маріано де Савія; "Каталонська душа" – Хуан Мараґаль; "Баскська душа" – Міґель де Унамуно; "Мальйоркська душа" – М. де лос Сантос Олівера; "Кастильська душа" – Сантьяґо Альба; "Андалузька душа" – Хосе Ноґалес. З проанонсованих статей не були опубліковані "гірська", "ґалісійська", "кастильська", а "араґонську" написав Ройо Вільянова. Проте з’явилися інші, про які не говорилося в анонсі: "астурійська", "ріоханська", "ґранадська" та "мурсійська". А про "екстремадурську", "канарську", "наварську" схоже забули.
Послідовність публікацій була наступною:"Мріймо, душе моє" (1 : ст. 1; 8 листопада 1903р.), "Мальйоркська душа" (4 : 1-3; 29 листопада 1903р.), "Андалузька душа" (5 : 1-2; 6 грудня 1903р.), "Іспанська душа!.. А тіло?" (5 : 11; 6 грудня 1903р.), "Астурійська душа" (9 : 2-4; 3 січня 1904р.), "Баскська душа" (10 : 3-5; 10 січня 1904р.), "Валенсійська душа" (11 : 10-12; 17 січня 1904р.), "Каталонська душа" (12 : 6; 24 січня 1904р.), "Ріоханська душа" (13 : 10-11; 31 січня 1904р.), "Ґранадська душа" (14 : 4-6; 7 лютого 1904р.), "Араґонська душа" (16 : 1-2; 21 лютого 1904р.), "Іспанська душа: Сліпці Іспанії" (20 : 6; 27 березня 1904р.), і "Мурсійська душа" (20 : 8; 27 березня 1904р.). Зверніть увагу, що жодна з цих статей не була опублікована в останній період видавництва журналу. До цього переліку можна додати через схожу тематику статтю С. Бернальдо де Кірос "Іспанці очима іноземця" (6 березня 1904р.). А також цікавою і особливо вартою уваги, на наш погляд є стаття Міґеля де Унамуно "Громадянська війна" (30 квітня 1904р.) з останнього номеру журналу.
В 1978 році мадридське видавництво "Турнер", подарувало світу факсимільне видання цього журналу, з передмовою, змістом та коментарем Патрісії О’Ріордан.