Літера | Назва | Вимова |
---|---|---|
Aa | (a) | [a] |
Bb | (bê) | (cê) |
Cc | [be] | [se] |
Dd | (dê) | [de] |
Ee | (é) | [ε] |
Ff | (éfe) | ['εfe] |
Gg | (guê)/(gê) | [ge]/[ʒe] |
Hh | (agá) | [ɐ'ɡa] |
Ii | (i) | [i] |
Jj | (jóta) | ['ʒɔtɐ] |
Ll | (éle) | ['εle] |
Mm | (éme) | ['εme] |
Nn | (éne) | ['εne] |
Oo | (o) | [ɔ] |
Pp | (pê) | [pe] |
(quê) | [ke] | |
Rr | (érre) | ['εʀe] |
Ss | (ésse) | ['εsә] |
Tt | (tê) | [te] |
Uu | (u) | [u] |
Vv | (vê) | [ve] |
Xx | (xis) | [ʃiʃ] |
Zz | (zê) | [ze] |
Особливості португальського алфавіту
Португальський алфавіт складається з 26 літер, три з них k (kapa), w (v dobrado), y (i grego) зустрічаються лише у словах іноземного походження і в словнику ці літери слідують відповідно за Jj, Vv, Xx. Серед основних 23 літер португальського алфавіту 5 голосних та 18 приголосних.
Характерною особливістю португальської графіки є відсутність абсолютної відповідності між звуками та літерами.
Буква k використовується також для скороченого позначення слів quilômetro та quilograma (km та kg).
Літера ç (cê cedilha) широко використовується в португальській орфографії, але ніколи не зустрічається на початку слова і тому не входить до алфавіту. В словниках вона знаходиться після літери с. Наприклад, força після forca.
Також потрібно пам’ятати, що у Португалії існує два нормативні типи вимови португальської мови: вимова столиці країни – м. Лісабон та вимова старовинного університетського міста Коімбра. Ці відмінності є незначними і не становлять особливих труднощів для тих хто вивчає португальську мову. В даному посібнику за основу взятий лісабонський варіант.