Вибір назви "Portuñol" для даного проекту в цілому і самого центру зокрема, не був випадковим. Вже в самій назві закладено інформацію про основний тип діяльності, напрямки розвитку та пропагування насамперед португальської мови, яка на теренах України почувається як сирота поруч зі своєю "названою старшою сестрою", іспанською мовою.
Значення терміну
Етимологія назви центру пов'язана з терміном портуньоль (portuñol, portunhol, portanhol), що означає суміш португальської та іспанської мов.
Варто відразу відзначити, що не всі однаково сприймають цей лінгвістичний феномен, одні вважають портуньоль окремою мовою, інші вважають діалектом, а треті - звичайною неграмотною балачкою, мотивуючи, що не можна вважати це явище міжкультурної комунікації мовою, оскільки не існує ані чітких правил, ані однакових термінів, які в свою чергу, можуть по-різному вживатися в залежності від регіону і групи мовців. Та й, зрештою, важко зробити якісь узагальнення, бо дуже часто, ті хто використовують портуньоль в повсякденному побуті, вважають, що достатньо перекрутити португальське слово на іспанську манеру, чи навпаки, при цьому повністю ігноруючи граматичні правила чи правила словотвору. Тому портуньолем також можуть називати піджин (загальна назва мов, які виникли в екстремальній ситуації міжетнічних контактів при гострій необхідності досягти взаєморозуміння), коли якась особа, яка говорить португальською, намагається говорити іспанською, чи навпаки, коли іспанець намагається говорити португальською, не знаючи та не дотримуючись стилістично-граматичних правил.
Географія терміну
Портуньоль як звичний засіб комунікації, через схожість та спільне походження від латинської мови, поширений серед мешканців прикордонних районів, де з одного боку кордону говорять португальською, а з іншого кастильською (іспанською).
Часто можна зустріти використання даної мови на кордоні Бразиліїї з Аргентиною, Колумбією, Перу, Болівією, Парагваєм, Венесуелою та Уругваєм. Власне Portunhol riverense (ісп. Portuñol riverense), також відомий як Fronteiriço (ісп. Froterizo), характерний для міст-близнюків Рівера (Уругвай) та Сантана-ду-Лівраменту (Бразилія) та інших північних прикордонних міст. Особливо вартим уваги є той факт, що в Уругваї портуньоль має більш ніж 250-ти літню історію.
Натомість, в Європі, на кордоні Іспанії і Португалії існує т. зв. іберійський портуньоль, який не є настільки поширеним як латиноамериканський, і не має значного практичного застосування. Винятком лише може бути східний регіон Португалії Гуадіана, що межує з Андалусією. Там використовують португальський діалект, в якому особливо відчутний вплив андалуського діалекту. В академічних колах, даний діалект отримав назву "барранкеньо", від назви місцевості Барранкуш, що знаходиться найближче до іспанської території, а саме Енсінасола (Уельва). Вважається, що в даному діалекті більше від португальської мови ніж від іспанської.
Портуньоль також використовувався в деяких районах на Канарських островах, але вийшов з ужитку на початку ХХ століття. Проте, навіть досі, в діалектах Канарських островів зберігаються лузитаномовні запозичення.
Літературні пам’ятки
В даний час вже існують книги написані даною мовою, як в прозі так і в поезії. Серед авторів варто відзначити Xul Solar, Wilson Bueno, Osvaldo Andrade, Haroldo de Campos, Douglas Diegues (прізвища авторів подаються латинкою, для спрощення пошуку для зацікавлених даною темою осіб).