Амалія Родрігеш
Визнана королева фаду, перша серед кращих і найкраща серед перших. Проте, шлях на вершину фаду був нелегким і тернистим. Народилася в 1920 році в бідній лісабонській родині, де окрім неї було ще дев’ятеро дітей, четверо з яких померли в дитинстві. Завдяки наполегливості своєї бабусі, в якої вона проживала, Амалію віддали до школи. Проте, закінчивши початкову школу, Амалія змушена була покинути навчання, щоб працювати і допомагати сім’ї. Вона працювала і вишивальницею і чистила фрукти на карамельній фабриці, за що отримувала мізерну оплату.
Дівчина завжди обожнювала спів і мріяла стати артисткою, і у 18 років потрапляє на конкурс фаду представляючи район Алкантара. Там вона отримує перше визнання.
Під час диктатури Салазара сувора цензура перевіряла все, а для виконавців фаду була навіть придумана спеціальна трудова книжка. Після детального вивчення репертуару, комітет по цензурі давав дозвіл виступати в Салонах фаду, де збиралася поважніша публіка ніж прості селяни та робітники. Свою «трудову» Амалія отримала в 1939, і це відкрило їй дорогу в салони та театр.
Коли Амалії виповнилося лише 23 роки, вона вже була добре відома в рідному місті. З’являються гроші, багато шанувальників, хороші пропозиції для виступів. В 1944 році починається період міжнародного визнання Амалії Родрігеш, після того, як португальський посол запросив її виступити в Мадриді. Після Мадриду був шалений успіх в Бразилії, де її виступи тривали 3 місяці і де вона записала перші платівки. А через 5 років, ці платівки вже продавалися в 16 країнах.
1950 рік. Рік грандіозного концерту оперних співаків від кожної країни, а оскільки в Португалії не було академічної класичної музики, Салазар вирішив, що Португалію на цьому конкурсі представлятиме Амалія, як єдина біль-менш відома португальська виконавиця.
Велетенська зала, вишукана публіка, симфонічний оркестр на противагу їй з двійко гітаристів та некласичним репертуаром. Проте, цей вечір запам’ятався, як вечір, коли фаду, завдяки Амалії, отримало місце серед кращої класичної музики Європи. Успіх був грандіозним, глядачі аплодували стоячи.
Через деякий час Амалія отримує визнання в США. Будучи вірною своїй країні, вона відмовляється від пропозиції залишитися в Голівуді і записати диск в Нью-Йорку. Після повернення на батьківщину, Амалія Родрігеш стала більше експериментувати, і традиційні пісні, зазвучали по-новому, по-сучасному. Саме її голос і її зусилля стали найважливішими для історії фаду.
Маріза
Cучасна виконавиця фаду, чий успіх можна співставити з світовою славою Амалії Родрігеш. Географія концертних турів Марізи охоплює майже всю Європу, Бразилію, США. Маріза душ Реіш Нунеш народилася 1973 року в Мозамбіку в сім'ї португальця та мозамбіканки. Дитинство співачки пройшло в Лісабоні, куди її сім'я переїхала в 1977 році. Батько Марізи був великим поціновувачем фаду і тому в їхньому будинку голоси Амалії Родрігеш чи Карлуша ду Карму були не рідкістю. А коли він відкрив власний ресторан, завжди запрошував виступати у своєму закладі відомих фадистів міста. Саме там Маріза вперше заспівала, навіть не вміючи ще читати.
Протягом шкільних років Маріза ніколи не переставала співати, і хоча їй подобалися різні стилі, та серце належало одному – фаду. Збагачуючись досвідом і відточуючи свою майстерність під час виступів в різних Салонах фаду, Маріза невдовзі стає дуже відомою. В 1998 році її запрошують до Брюселя та Амстердама, що і стає ключовим моментом на шляху до світового визнання. Перший альбом "Fado em mim" (Фаду в мені), який побачив світ в 2001 році в Португалії і розійшовся хорошим тиражем, опісля отримав визнання ще в 32 країнах, став даниною пам'яті Амалії Родрігеш, оскільки велика частина записаних пісень входили до її репертуару. Нова, запропонована Марізою, інтерпретація змусила їх звучати по-новому.
В наступні 10 років Маріза стала обличчям Португалії в багатьох країнах світу. Її доробок становив 6 альбомів, отримала велику кількість призів та нагород в Європі та США, а в 2007 році номінувалася на Греммі.